Бойові дії в Україні оголили глибоко приховані суспільні рани, серед яких – системні бар’єри для людей з інвалідністю. Окрім обстрілів, окупації та вимушеного переміщення, вони стикнулися й з браком доступу до базових потреб: медичних послуг, евакуаційних маршрутів, соціальної підтримки. Ці люди опинилися на перехресті викликів, де фізичні обмеження переплітаються з психологічним тиском війни, створюючи унікальні, але часто невидимі перешкоди.
Особливо гостро ці проблеми відчувають жінки з інвалідністю. Їхня вразливість посилюється не лише через певні фізичні обмеження, але й через гендерні стереотипи, які накладаються на суспільну ізоляцію. Війна загострила ризики насильства, дискримінації та соціального відчуження, роблячи їхні голоси ще менш почутими. Підтримка, яка враховує гендерну чутливість, стала не просто інструментом допомоги, а й актом справедливості, що визнає їхню унікальну боротьбу.
Безбар’єрна інклюзія – це більше, ніж пандуси чи доступні будівлі. Це про створення суспільства, де кожна людина, незалежно від фізичних чи соціальних обставин, має право на гідність, самореалізацію і захист. У цьому процесі ключову роль відіграють локальні ініціативи, адже саме вони створюють простори, де люди з інвалідністю можуть бути видимими, а їхні потреби – врахованими.
Ці ініціативи показують, що правозахист і феміністична солідарність – це не паралельні шляхи, а єдина боротьба за рівність. Підтримуючи жінок з інвалідністю вони будують мости взаємодопомоги, які стають основою для сильніших і справедливіших громад.
Цей матеріал розповідає про те, як ініціативи Катерини Капусти і “На рівних” діють в умовах війни, долають бар’єри та змінюють життя людей з інвалідністю. Їхні проєкти отримали підтримку від організації “Українська Феміністична Мережа за Свободу і Демократію”, яка допомагає посилювати голоси жінок і сприяє змінам у громадах. Про те, як феміністична солідарність і правозахисний підхід стають рушійною силою для створення більш інклюзивного суспільства, навіть у найтемніші часи, – читайте далі у тексті.
Психоемоційна підтримка та формування лідерських навичок дівчат-підліток у Кривому Розі
Виклики, з якими стикаються дівчата-підлітки, зокрема ті, що належать до вразливих груп населення, вимагають створення безпечного середовища для їхнього розвитку, самовираження та реалізації потенціалу. У Кривому Розі, де соціальні та психологічні потреби молоді з віддалених районів часто залишаються поза увагою, ініціатива Катерини Капусти стала важливим кроком до підтримки дівчат, які прагнуть стати лідерками та активними учасницями громади.
Катерина – засновниця і психологиня соціального простору “OPEN SPACE – дружній креативний простір твого зростання”, який працює на основі неформальної освіти для дітей, молоді та дорослих, зокрема людей з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб та їх родин. Вона координує дитячо-юнацький лідерський рух в Тернівському районі, менторить учнівське самоврядування та молодих активісток, а також підтримує благодійні, гуманітарні й психосоціальні проєкти та інтегрує їх в роботу закладів освіти міста Кривого Рогу.
Одним з важливих напрямків діяльності Катерини є робота клубу для підліток, у якому, окрім групової підтримки, проводяться індивідуальні консультації для дівчат, які зазнали насильства, зокрема гендерно зумовленого, дівчат з інвалідністю та ВПО. Тут також організовують коучингові сесії, тренінги та воркшопи з жіночого молодіжного лідерства та активізму.
Важливою складовою клубу є спільна соціальна активність, яку ініціюють самі учасниці. Це дає їм змогу на практиці здобувати досвід лідерства, долучатися до змін у громаді та відчувати свою значущість.
Тож Катерина успішно реалізувала проєкт, спрямований на підтримку жіночого молодіжного лідерства: вона організувала 8 зустрічей клубу за участю 10 підліток, зокрема дівчат з інвалідністю та ВПО, провела 20 індивідуальних психологічних консультацій, реалізувала одну соціальну активність, що охопила близько 300 мешканців та мешканок громади, а також опублікувала низку постів у соціальних мережах для популяризації цієї теми.
Мета ініціативи полягала у формуванні цінностей жіночого лідерства, наданні інструментів соціального активізму, поширенні знань про протидію насильству та створенні спільноти дівчат-лідерок у Кривому Розі.
“Програма клубу формувалася гнучко – з урахуванням потреб і запитів учасниць. Ми адаптовували теми в ході реалізації програми, десь зупинялись детальніше, а десь давали матеріал для самостійного опрацювання. Це дозволило зробити навчання максимально корисним і живим”, – каже Катерина.
Вона розповіла, що проєкт обʼєднав дівчат із дуже різним життєвим досвідом: від лідерок учнівського самоврядування до тих, хто пережив насильство вдома чи в соціумі. Особливо цінними були відгуки тих, хто раніше почувалися відкинутими.
“Тут вони вперше відчули, що їх приймають, що їм довіряють важливі справи, що з ними спілкуються на рівних, а не зверхньо”, – пояснює психологиня.
За її словами, після участі в клубі ці дівчата стали активнішими, почали брати на себе більше ініціативи та вперше в житті відчули повне прийняття в колективі. Деякі з них навіть проявили більше залученості, ніж учасниці з попереднім лідерським досвідом.
Окремо вона згадує історію учасниці Ю., яка постраждала від сексуального й психологічного насильства.
“Після участі у клубі дівчина почала активніше проявляти себе в творчості, здобула призові місця на мистецьких конкурсах і, за її словами, відчула впевненість у власних силах. Вона зрозуміла, що гідна лише найкращого, і почала йти до своїх мрій”, – підкреслила Катерина.
Ще один приклад – учасниця В., яка вперше наважилася відверто поговорити з мамою про пережите психологічне насильство. Вона отримала індивідуальний психологічний супровід і зрештою вирішила, що хоче стати психологинею, щоб допомагати іншим.
Дівчата, які були учасницями проєкту, не зупинилися після завершення програми. Вони створили власний – “Амбасадорки безпеки”. У його межах вони проводили уроки та неформальні зустрічі з однолітками і батьками, розповідали про гендерну рівність і протидію насильству. Згодом вони долучилися до масштабного міського заходу у форматі Open Air, де організували міні-локації для жителів Кривого Рогу та гостей міста.
Таким чином, клуб став не лише простором психологічної підтримки, а й трампліном для активних дій, нових проєктів та особистих трансформацій дівчат.
“На рівних”: як молоді жінки з інвалідністю та без знаходять підтримку через освіту та культуру
Ініціативи, що поєднують освіту, культуру та психологічну допомогу, відкривають нові можливості для молодих жінок і вразливих груп, допомагаючи їм знаходити внутрішню силу та будувати міцні спільноти. Зокрема, громадська організація “На рівних” створює можливості для різних груп людей, де кожен та кожна мають рівний доступ до можливостей. Вона поєднує мистецтво, освіту, адвокацію та дослідження, щоб підсилити голоси соціально незахищених груп (зокрема, людей з інвалідністю, ветеранів/-ок, жінок, ВПО, молоді), і трансформувати суспільні уявлення через культурні та соціальні ініціативи. За даними досліджень 2024 року, понад 45% жінок відчувають посилений стрес, майже половина з них визнає потребу в психологічній допомозі, але лише близько 10% звертаються по неї.
У межах свого проєкту команда “На рівних” організувала дводенний ретрит “Сила в мені” – подію, що поєднала освітні лекції, майстер-класи з елементами арт-терапії та мережеві зустрічі, створивши безпечний простір для самопідтримки і взаємодопомоги.
Голова організації та соціологиня Софія Лавренюк зазначила, що ще на етапі реєстрації команда подбала про інклюзивність та комфорт усіх учасниць. У формі можна було вказати індивідуальні потреби, щоб адаптувати програму. Організатори врахували можливість участі жінок з дітьми – для малечі підготували окрему програму та зони для годування, а сама локація була доступною для людей з маломобільних груп населення. Тренеркам і спікеркам пояснили важливість коректної комунікації, а у практичних заняттях, таких як арттерапія чи рухова терапія, пропонували альтернативи з урахуванням фізичних можливостей кожної.
“Коли ми почали отримувати заявки від зацікавлених, то зрозуміли, що потреба побути в колі жіноцтва зашкалює. Це жінки та дівчата різного віку та досвідом – військовослужбовиці, внутрішньо переміщені люди, студентки, люди з інвалідністю. Всі різні, але потреба була така спільна”, – поділилася Софія.
У відповідях на питання про причини участі звучали як болісні, так і сильні слова – від бажання знайти свою спільноту до потреби отримати інструменти самодопомоги. Багато дівчат та жінок мали діагностовану тривожність або емоційне вигорання. Кожен день ретриту починався з ресурсного кола з психотерапевткою, де обговорювали страхи й переживання, щоб залишити їх “за дверима” та зосередитися на навчанні й взаємопідтримці.
Програма включала лекції про психологічну стійкість і створення безпечного середовища, практики рухової терапії, арттерапію та культурні заходи за участі артисток. Такий формат сприяв зниженню стресу, покращенню емоційного стану та створенню міцних зв’язків між учасницями, що особливо цінно в умовах воєнного часу.
За словами Софії, поєднання творчості, психології та культури для їхньої команди – це вже звична практика, адже з першого проєкту організація дотримується принципів міждисциплінарності та інтерсекційності. Такий підхід допомагає ставати ближчими, руйнувати бар’єри та стереотипи. У спільній взаємодії та безпечному, доступному просторі різниця між людьми ніби зникає, а те, що колись могло здаватися незвичним, стає нормою.
“Ми об’єднуємо людей із різним досвідом навколо спільних запитів, цінностей і цікавості до нового. Такий підхід живий і дієвий, а “тренінг для галочки” – точно не наш формат”, – підкреслює співголова організації Тетяна Соловйова.
Крім того, організація розробила онлайн-кампанію і практичний ілюстрований посібник з підтримки психічного здоров’я. Це допомагає поширити інформацію про важливість ментального здоров’я, навчити самодопомоги і сформувати спільноту молодих жінок і дівчат, які зможуть підтримувати одна одну, незважаючи на виклики війни.
Ця ініціатива – про те, як освіта, культура та правозахист можуть створювати сприятливе середовище, де кожна людина відчуває себе почутою, цінною та важливою. Вона доводить, що психічне здоров’я є невід’ємною основою для особистого зростання і суспільного благополуччя, особливо в періоди нестабільності та складних життєвих викликів.
Простори прийняття та сили ведуть до солідарності
Життя жінок і дівчат з інвалідністю ускладнене поєднанням фізичних, соціальних і психологічних бар’єрів, що посилюються в умовах сучасних викликів. Обмежений доступ до медичних, реабілітаційних і соціальних послуг, посилений стрес через бойові дії, а також дискримінація, стереотипи та ризик насильства створюють додаткові виклики. У таких обставинах підтримка їхніх прав, забезпечення безпеки та створення можливостей для самореалізації стають надзвичайно важливими для зміцнення їхньої гідності та добробуту.
Ініціативи, спрямовані на їхню підтримку, відіграють ключову роль у створенні безпечних і сприятливих середовищ. Так, проєкт Катерини Капусти став важливим місцем для психоемоційної підтримки та розвитку дівчат-підліток, зокрема тих, що мають інвалідність. Особливо цінним є те, що вони змогли проявити свої таланти, ініціативність і долучитися до соціальних активностей нарівні з іншими. Для багатьох із них участь у клубі стала першим кроком до відчуття прийняття й значущості, а також поштовхом до мрій. Тим часом організація “На рівних” зосередилася на психосоціальній підтримці, створюючи простори для освітніх заходів, які допомагають жінкам і дівчатам долати наслідки війни, зменшувати стрес і будувати міцні зв’язки.
Ці ініціативи діють на перетині гендерної нерівності та викликів, пов’язаних з інвалідністю, пропонуючи комплексну підтримку, яка виходить за межі базової допомоги. Вони створюють спільноти, де учасниці відчувають себе цінними, почутими та здатними впливати на своє життя. Такий підхід сприяє подоланню ізоляції, зменшенню стигматизації та підвищенню інклюзивності в суспільстві, що є особливо важливим у контексті війни.
Результати цих проєктів мають глибокий вплив: покращення фізичного та психічного здоров’я, зміна суспільних уявлень про вразливі групи, а також формування культури взаємоповаги й солідарності. Завдяки обʼєднанню жінок із різних сфер і досвідів ці ініціативи сприяють утвердженню принципів рівності та спільної відповідальності за створення справедливого суспільства, де кожна людина має можливість реалізувати свій потенціал.
Підтримка таких проєктів – це внесок у суспільство, де ніхто не залишається поза увагою. Вона може проявлятися через волонтерство, участь у заходах чи поширення інформації. Кожен крок у напрямку створення інклюзивного, безбар’єрного середовища зміцнює спільноту, яка здатна протистояти викликам війни та будувати позитивне майбутнє.
Авторка: Яна Радченко